Корфу – грецький острів з італійським присмаком

IMG_20170529_132725

У дитинстві я не читала “Мою сім’ю та інших звірів” Джеральда Даррела, а у дорослому віці ніколи не хотіла в Грецію. Але серіал за мотивами книжки, про який я писала, закохав мене у острів Корфу, на якому розгортаються події у серіалі й книжці. Тому коли взимку я вибирала, куди б полетіти лоукостом, пропозиція Ryanair виявилася дуже заманливою. Тим більше, із вильотом з Жешува, куди не так далеко їхати зі Львова. Літаки туди й назад літають щонеділі, тому з варіантів було тиждень чи два. Але Корфу – маленький острів, я вирішила, що тижня цілком достатньо. Поїхали з нами?Read More »

Хюґе або данські рецепти щастя на щодень

7h
Я захотіла цю книжку, коли вперше її побачила. Насамперед через неймовірну обкладинку, яка просто дихає затишком. І, звісно, через зміст. Бо тематика дуже моя – створення теплих моментів, з яких не хочеться вилазити. Планувала купувати англійською, але до Книжкового Арсеналу видавництво “КСД” підготувало українське видання.Read More »

Травневі справи

0.40 1

Весна – не найулюбленіша моя пора, але травень я люблю. За тепло замість спеки, за грози, за цвітіння бузку, цього року ще й за відпустку. Тому вирішила написати пост про травневі справи – такі записи моя маленька пристрасть. Вже були осінні справизимові, тепер настала черга весняних. Це водночас дуже надихаюча і дієва писанина – я потім справді виконую записане. Звісно, не все виходить, але ми так любимо концентруватися на невдачах, що забуваємо звертати увагу на те, що вийшло. Зрештою, досить філософії, до справи!Read More »

Ужгород, сакури, любов

2017-04-18 03.05.02 1

Трохи менш, ніж два роки тому я вже писала про Ужгород, який не сакурами єдиними цікавий. А цього року припекло мені приїхати туди на ці славнозвісні сакури і я дуже рада, що послухала себе, не поспішала з купівлею квитків, тому в останній момент підлаштувалася під цвітіння. Через теплий березень сакури почали цвісти швидше, ніж зазвичай. Традиційно це кінець квітня, а тут вже після 10 квітня у інстаграмі за хештегом uzhgorod почали з’являтися фото цвіту. Субота перед Паскою стала єдиним варіантом, щоб застати сакури у повному розквіті.Read More »

Ґданськ вересневий

P60911-154338
Ми вже почали готуватися до нової відпустки, а про минулорічну я так і не написала, хоч розповісти є що. Тому для перших весняних днів, у яких є тепло, але дуже бракує кольору, яскраві кольори Ґданська – те, що треба. Ми приїхали туди вже після Закопаного і Кракова, але захотілося мені чомусь почати з нього, буде така розповідь трошки задом наперед. Вйо!Read More »

Здорове харчування: четвертий старт!

2017-02-12 06.53

Прогортала свій блог і зрозуміла, що кожні 6-9 місяців я пишу пост про те, яке кльове здорове харчування, а потім повільно сповзаю у прірву, де на мене вже чекають мої персональні монстри – еклери, тортики й магазинне печиво. Кому цікаво, пост номер раз, дватри. І от настав час для нового такого посту. Хочу зробити його мотивуючим, попри все оце вищенаписане. Бо навіть коли ти щоразу повертаєшся на старт, в тебе вже є певні висновки й досвід, які одного разу допоможуть таки дістатися фінішу.Read More »

5 книг січня

Ось вже на носі кінець лютого, а у мене січневі книжки не показані. Всі абсолютно різні тематично, об’єднує їх тільки паперовий формат. Останніми місяцями майже не читаю електронних книг, стільки цікавого мене чекає на папері. Може серед цих книг щось чекає і вас, тому вперед 🙂

2017-02-05 03

“Природа всіх речей” Елізабет Гілберт

Ця книга привабила мене своєю обкладинкою. Анотації і описи я рідко читаю – не люблю спойлерів. Тому те, що дія відбувається у ХІХ столітті, мене трошки здивувало, думала, буде щось сучасніше, як “Їсти, молитися, любити”. Головна героїня Алма Віттекер – єдина дочка рослинного магната Гентрі Віттекера, науковець-ботанік, якій класно вдається розуміти рослин, але дуже погано – інших людей. Перші 500 сторінок дія тягнеться дуже повільно – там і про теми гендерної рівності, і про любов, хоч і специфічну, і про історію трошки, ну і ботаніка, звісно. Я у школі ботаніки не любила страшно, то дуже важко мені йшло. А ось остання третина книжки перекреслила усе моє погане враження і я залишилася в захваті. Бо почалися подорожі, стилізація під історичну дійсність, і, як на мене, дуже вдала й роздуми на тему людської еволюції, альтруїзму, природи всіх людей. У цей момент я взяла до рук олівець – захотілося запам’ятати усі ці цінні думки. Глибока, вартісна книжка і чудове занурення в атмосферу, хоч я і не фанат ботаніки:)Read More »