Friday buffet

Третій вихідний – це однозначно щось таке, що я дуже люблю у своєму робочому тижні:) Сьогоднішня п’ятниця почалася ліниво – з пошуку настроєвої музики й вигадування смачного на сніданок. Музика знайшлася – новий альбом Bryan Ferry, його голос дуже пасує до цього зимового часу, та й музика приємна-ненав’язлива.

Сніданок теж придумався простий – знайшлся чіабатта, апельсиново-смородинове варення і навіть взяла сама у себе дозвіл на чашку кави з молоком – останнім часом моє гіпотонічне серце почало бурхливо на неї реагувати, але у вихідний можна собі дозволити. Кіт встиг злизати трохи масла – у нього теж кльовий початок мого вихідного дня)

Processed with VSCOcam with f2 preset

За вікном дуже сонячно, але, схоже, мокро, температура плюсова й усе тане. Тому майже зі спокійною совістю сиджу вдома. І ділюся крім музики ще приємностями, які знайшлися. Наприклад, підбіркою 5 книг про зиму. У мене в читалці вже є готова папочка з книжками під новорічний настрій, і там поки тільки Агата Крісті, а повз Толкіна я точно не зможу пройти. Тим більше хочеться зараз чогось такого, може навіть трохи наївного, навіть мені, нелюбительці дитячих книжок і ванільних жіночих.

Але спочатку дочитаю “Корпорацію Попс”  Скарлетт Томас. Вчергове дивуюся її вмінню конструювати світи всередині книг, дуже фактурно описувати місце розповіді – кілька сотень сторінок і тобі здається, ніби ти теж там, де головні герої. Вигадувати факти й людей, які не існують у нашому світі – але у момент читання тобі видається, що мусять, настільки усе продумано. Загадувати загадки, які хочеться розгадати, хоч розумієш, що усе це лише книжкова містифікація, й переплітати все це з неймовірною дозою правдивої інформації про математику, чи, наприклад, криптоаналіз – якої ти б міг і не дізнатися, а тепер ці факти певно будуть переслідувати тебе згідно з феноменом Баадера-Майнхофа й ти натикатимешся на них то тут, то там. А ще, поки читаю, розумію, як мені бракує отакого середовища людей, як у “Попс” – які можуть ділитися неймовірними знаннями, з якими можна поговорити на “свої” теми і  попідколювати “своїми” приколами. Щось подібне було в універі, тепер немає.

Мені дуже подобається стиль, у якому малює Марічка Рубан, недавно замовляла в неї листівки, а тепер от є вже новорічні, тому якщо комусь у Львові також хочеться такої краси, давайте об’єднуватися, бо листівки живуть у Харкові)

Processed with VSCOcam with t1 preset  Або от ще знайшовся дуже кльовий календар Botanical Calendar, і якби не мій з Туконі, захотіла б собі точно. Хоча, маю у планах щось схоже малювати і може таки надихне мене цей чудовий календарик почати.

Ну і до теми календарів-листівок й малюнків зі своїм настроєм дуже пасує  блог Насті Слєпцової , люблю такі ілюстрації. А ще у Насті з сестрою є спільний бренд Kontora sisters, під яким продаються усілякі красивості, і навіть мені, нефанатці чорно-білого, захотілося горнятко з ялинками чи значок)  Нині дівчата, схоже, живуть у Львові, тому мрії дедалі ближчі)

За останній тиждень передивилася багато всього – потягнуло на документалку на залізничну тему – знайшла цікавий фільм про встановлення рекорду швидкості поїздів, а заодно і про те, як вдосконалювалися локомотиви й вагони від їх появи аж до сьогодні, і чому японські потяги тепер схожі на гуску, а не на милих паровозиків Томасів) І про “Льодовиковий експрес” у Швейцарії – ехх, який би то я матеріал зробила для своєї газети, побувавши там)

Трохи підсіла на Вуді Аллена – ковтнула “Енні Хол” й “Манхеттен”, подивувалася вчергове легкості його фільмів і стосунків у них – подивишся і таке враження, що люди можуть сходитися-розходитися зовсім нетравматично для себе й своєї психіки.

Доки нових серій “Аббатства Даунтон” нема, вирішила таки нарешті глянути “North and South” і скачався серіал англійською (нова звичка з’явилася, до речі, з відключенням світла – все качати, а не онлайн дивитися), з субтитрами, і я так заслухалася, що навіть відклала в’язання. А ще там Торін-Дубощит, без бороди правда, але Річард Армітейдж має якраз той самий типаж, що й Колін Ферт – холодний, трохи зазнайкуватий і чудово пасує до таких англійських серіалів. Насолоджуюся)

І до теми Торіна – як я не плювалася на другу частину “Хоббіта” (та й на першу), що все так розтягнуто, все ж кадри нового фільму мене захоплюють. Як і будь-яка вдала візуалізація фентезі, чогось такого, чого не може бути у нашому світі, як от цей величний олень і армія ельфів. Чогось такого, що розширює межі уяви. Цікаво, який діагноз можна поставити фанатам фентезі й фантастики, певно щось з розряду “зупиніть планету й відкрийте портал в інші світи, я вийду, тут не так цікаво”.

Advertisements

2 thoughts on “Friday buffet

  1. Ой дякую за рекомендацію хорошого серіалу – вчора почалася дивитися і вся в захопленні від “Аббатства Даунтон” :)))))

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s