Спочатку були фільми

Зазвичай буває так: ти читаєш книгу, потім дізнаєшся, що є фільм, радієш, дивишся, плюєшся на екранізацію, розказуєш, що забули і перекрутили у фільмі і наскільки він гірший від книжки. Дуже часто я якраз такий читач. А буває навпаки – фільм настільки подобається, що хочеться знову зануритися у ту атмосферу й починаєш читати, знаходити нові деталі. Мої книжки, прочитані після перегляду фільмів, відомі, а деякі вже мають настільки неоднозначну реакцію, що про них точно всі чули. Тим не менш, мені захотілося про це написати. Тим паче, що з’явилися у мене ще кілька фільмів, які я хочу знову пережити у друкованому варіанті. Отже, поїхали.

94_d__0_CantervilleGhost

1.”Кентервільський привид” Оскара Вайльда. В дитинстві це був один з улюблених фільмів. Сумний привид, який сидить у підвалах замку і не може піти на заслужений відпочинок. Постановка “Гамлета”, де привида батька грав справжній привид. Красивий старовинний замок, сад, інтер’єри і трохи голлівудщини. Вже коли стала дорослою, вирішила перечитати, і Оскар не розчарував.

f43aed884745e52451b49efae0f

2. “Прислуга” Кетрін Стокетт. Можу точно поставити знак рівності між фільмом і книжкою. Дивитися й читати однаково захопливо, звісно, у книзі відкриваються нові деталі, але й фільм дуже точно описує епоху, коли система американської расової нерівності починала потрохи провалюватися. І точили її, як могли, Скітер разом з чорношкірими служницями Мінні й Ейбелін – написали книгу про все те, що творилося у білих домах з “чорними” людьми.

atonement

3.”Спокута” Єна Мак’юена. Як і завжди у Єна, тут випадковості вирішують усе. І доля двох закоханих могла б скластися по-іншому, якби не… Роман у романі, книга у футлярі, нашарування, кілька фіналів – хоча він насправді один, але сентиментальний глядач/читач може обрати собі той, який більше подобається.

artoff3295

4. “Читець” Бернхарда Шлінка. Здається, це один із тих випадків, коли фільму “більше”, ніж книги. Шлінк доволі сухий у своїх описах і красою мови не здивує. І напевно без фільму ця книга для мене точно була б неповною – чудовий візуальний ряд її дуже добре доповнює.

girl-with-the-dragon-tattoo-original--image-trent-reznor-to-do-dragon-tattoo-soundtrack-front-row-reviews

5.”Дівчина з татуюванням дракона” Стіга Ларссона. Іноді хочеться читати щось брутальне, героїчне, де персонажі мають потужну життєву силу і часом нелюдські здібності і читач віритиме. Мені подобалася Лізбет, подобалася похмура атмосфера цих книг і двох екранізацій (шведська, до слова, сподобалася більше) , але найбільше мене притягувало інше. Те, як описана робота журналу “Мілленіум” – методичне збирання матеріалу, викопування джерел, тривале написання грунтовних статтей. Ідеальна журналістська робота.

А на черзі до прочитання після фільмів “Дім духів” Ізабель Альєнде, “Легенди осені” Джима Гаррісона і “Хороший рік” Пітера Мейла.

Розкажіть про ваші книги, які ви прочитали після фільмів, якщо такі були?

Advertisements

4 thoughts on “Спочатку були фільми

  1. о, я Гаррі Поттера почала читати після фільмів, ггг. а загалом у мене навпаки буває – читаю книжку, а потім дізнаюсь про екранізацію її і дивлюсь фільм, знаючи наперед що там буде

    Подобається

    • О, я ще згадала, в чому прикол: читаєш і вже маєш перед очима картинку, як виглядають персонажі. От читатиму Легенди осені і уявлятиму Бреда Пітта)))

      Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s