Відчути і побачити

2a2fa101166454ad28cf8d01f26c6d7e

джерело

Для людини, що такої ясної ночі стоїть сама на вершині пагорба, обертання землі з заходу на схід стає майже відчутним. Виникає таке враження від величного руху зір, що пропливаючи небосхилом, залишають позаду різні земні віхи, – а це, якщо стояти спокійно, починаєш помічати за декілька хвилин, – чи, може, від безмежного простору, що відкривається з вершини пагорба, чи од вітру, чи просто від самотності, – хай від чого б там воно виникало, це дуже гостре відчуття, й воно триває: ти відчуваєш, як пливеш разом із землею. Поезія руху… Багато кажуть у нас про це, та щоб відчути її повною мірою, треба вийти вночі на вершину пагорба, і, пройнявшись передовсім усвідомленням разючої відмінності від решти цивілізованого людства, що солодко спить собі й не цікавиться такими вилазками, споглядати спокійно і довгенько  власний величавий рух поміж світил.

Томас Гарді “Подалі від шаленої юрми”

Головні речі саме такі – постояти під зоряним небом і відчути себе частинкою всесвіту. Вони прості й невигадливі, але дуже часто їх важко втілити через мільйон різних причин. Відчуття й спогади, які потім залишаються, часто пригадуєш , розуміючи, що десь у тому місці ти й забув справжнього себе.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s