Осіння читанка

Осінньої атмосфери мені ніколи забагато не буває – я обкладаюся нею з усіх сторін, вона гріє як теплий кіт під боком і так мені добре. Цієї осені, як не дивно, я встигла вчасно згадати, що варто би скласти список осінньої читанки. А заодно вибрала із своїх вже прочитаних книг ті, які здаються мені найдоречнішими у цю пору року. Можливо, вам буде цікаво і ви знайдете для себе щось нове, або порадите мені свої асоціативні осінні книги у коментарях.

Numériser0006

1.”Наприкінці листопаду” Туве Янсон . Я досі не можу зрозуміти, чим мене, людину, яка абсолютно не любить (а часами й не терпить) дитячих книг, зачіпають мумі-тролі. Можливо, тим, що Туве не хотіла зробити їхню поведінку схожою на дитячу чи взагалі людську, а вчинки їхні не викликають у мене фейспалмів чи недовіри. Вони просто інші. І природа у них там чарівна, й атмосфера пожухлої осені – все як я люблю. 

81lT4XVTkuL

2.”Наш трагічний Всесвіт” Скарлетт Томас. Це справді ідеальна книга для холодних і вітряних осінніх днів. Не шукайте тут захопливого сюжету, його немає – для любителів подій немає. Для любителів неочікуваних думок і висновків є. І для любителів описів англійських містечок, у яких переважно дощі й хандра, теж:)

3.”Земля осіння” Кліффорда Саймака. Більш насиченого осінню тексту серед тих, які я читала, не пригадую. Це оповідання, коротке, трохи філософське і прекрасне бодай картинками, які малює уява.

kilbourne

4.“Дорогами озера Ґоу Гоум” Крістіни Кілборн. Писала минулого року саме восени рецензію на цю книжку і вона дуже пасує до днів, які от-от настануть: коли ще тепло, але вже опадає листя.

b1b64c2deddb4813249941689892e204

5.”Сентиментальні мандрівки Галичиною” Галини Пагутяк. І про неї теж є у мене в блозі запис. Чудова книжка, надихає на маленькі мандри і осінь в цьому плані найкраща пора року, як на мене.

6.”Заповідник гоблінів” Кліффорда Саймака. Дія відбувається у жовтні і неодмінно захочеться теж прогулятися схилами заповідника і випити жовтневого елю. А сюжет може видатися дивним, як і герої – але навіть написані грубими мазками, вони якось швидко стають близькими. Шаблезубий домашній тигр Сільвестр, неандерталець Але Оп чи сварливий гоблін О’Тул. І цікавий післясмак разом з роздумами, що для нас у житті найдорожче.

7.”Міст троля” Ніла Геймана. Я не в захваті від Геймана, але це коротеньке оповідання – це щось. Дуже осіннє на смак і таке метафоричне, таке потужне – дуже надихає встигати жити.

8.”Місце для дракона” Юрія Винничука. Старенька книжка автора, коли він ще тільки починав набирати популярності – і вона справді вартісна. За відчуттями, навіть не за сюжетом пам’ятаю, що збірка дуже осіння і колись мені страшенно сподобалася.

51ErlYRFdzL._SX322_BO1,204,203,200_

9.”Дочка скульптора” та інші оповідання Туве Янсон. У нас ці оповідання виходили у видавництві “Літопис” під назвою “Вибране” – невелика бордова книжечка, яку я б тепер хотіла мати у своїй бібліотеці. Оповідання про дитинство Туве з дуже осіннім, меланхолійним і подекуди зовсім сумним настроєм.

81q+PGUhZOL

10.”Коханка французького лейтенанта” Джона Фаулза. У цьому списку вона не тільки тому, що це моя улюблена книга, а тому, що й справді страшенно осіння, ну і просто неймовірна сама по собі:) Мол, холодні хвилі північного моря, жінка у чорному і її таємниці. Осінь чи не найкращий час щоб закохатися у “Коханку”.

Серед планів на цю осінь – Розамунда Пілчер і її “Вересень”. Я довго опиралася її книгам, бо це ж жіночі романи-скочуємося у примітив-читай щось розумне. Але насправді її книги дуже добрі й світлі – цього зараз так бракує. Від “Вересня” теж очікую теплих вражень.

Також хочу у жовтні нарешті прочитати “Ніч у тужливому жовтні” Роджера Желязного – ну бо справді, скільки ж можна, вже третій рік як збираюся і забуваю. Наразі читаю “Великий дім” Ніколь Краусс і мені подобається, про осінь там ніскілечки, зате вона про письменницю – на якусь мить перегукнулася мені зі Скарлетт Томас і все, осіння асоціація готова.

Advertisements

6 thoughts on “Осіння читанка

  1. ой, скільки нових книг для мене)
    я купила собі Бориса Віана “Осінь в Пекіні”, але ще не почала. і в жовтні планую ще раз перечитати Кортасара “Гра в класики”.чомусь в мене вона асоціюється з осінню і джазом.

    Подобається

    • Дуже люблю Кортасарові оповідання, а от до “Гри у класики” так і не добралася ще. Може якраз цієї осені й прочитаю нарешті завдяки вашому коментарю:)

      Подобається

  2. заинтересовалась описанием книги скарлетт томас, но у меня случился провал с ее “наваждением люмаса”, теперь осторожничаю.. 🙂 а вообще много книг взяла на заметку. но этой осени уже не хватит.

    Подобається

    • “Наша трагическая вселенная” мені більше сподобалася, Люмас трошки пригрузив в кінці. Книжки у Томас специфічні, не всім підуть)

      Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s