“Чаї Конотопської Відьми”: магія трав у чашці

IMG_0747+=

Є в українській мові гарне, але вже трохи застаріле слово “зело”. Усі оці пучечки трав, які збирали й вішали біля печі сушитися на зиму. Не зілля, яким причаровують, а зело, яке пахне на всю хату і взимку зігріває чаєм. Люблю це слово і маю тепер трохи такого ароматного зела завдяки “Чаям Конотопської Відьми”.

Вибираючи чай, чесно намагалася читати склад. Але назва “Гарбузовий” була така безапеляційно приваблива, що просто без варіантів. Я більше візуал, часто коли купую квіти, забуваю їх понюхати, зате нафотографую на двісті інстаграмів. Так само й чай – отримала його і через скло слоїчка довго розглядала поєднання зеленого листя чорниці з жовтогарячим гарбузом і вкрапленнями фіолетового вересу, аж потім здогадалася понюхати. Пахло дитинством – як була мала, дуже любила залазити на піч і “рознюхувати”, що там лежить. У полотняних білих торбинках зберігалися трави до чаю і цей аромат я люблю досі. А ще запах свіжоскошеного сіна – у чаю з ним теж є щось спільне.

IMG_0780+

Але, звісно, найголовніше – то смак чаю. Приємний і усі інгредієнти в ньому добре поєднуються. Немає оцієї солодкавості-нудотності, яку я не люблю у магазинних трав’яних чаях. Зараз намагаюся знову повернутися до максимально здорового способу життя і планую забути про чорні-зелені чаї, пити настої трав, смакують вони мені не гірше, а користі в мільйон разів більше.

Мені завжди цікаво, як у людей народжуються ідеї до створення чогось свого. Трохи розпитала у Інни, творчині “Чаїв Конотопської відьми” про те, як вона взялася до цієї справи:
– Вдома завжди збирали і сушили трави, тому на них я розумілася з дитинства. А потім, після закінчення університету, коли треба було шукати свою “сродну працю”, зрозуміла, що мені подобається збирати трави і я хочу робити чайні композиції. Тепер замість сувенірів із поїздок і фольклорних експедицій привожу трави. Збираю їх у чистих місцях, далеко від доріг і промислових об’єктів. Є кілька таких місць і недалеко від мого дому – наприклад, ставки з дикою м’ятою. Ще для збору трав мені важливо, щоб була відповідна фаза місяця.

А про створення чайних композицій Інна якось уже писала у цьому пості , цікаво було почитати. Здається, це заняття може бути хорошим антидепресантом і способом медитації:)

Ну і звісно треба запитати, чому ж, власне, “Конотопська відьма”?
– Я родом з тих країв. А ще до того, як почати серйозно займатися травами, отримала від подруги у подарунок книжку “Конотопська відьма” Основ’яненка – назва вийшла випадково невипадкова.

IMG_0786+

Про жінок люблять казати, що всі ми трошки відьми. Сенси в цей вислів можна вкладати різні. Але у нашому такому індустріалізованому світі приємно мати знайому відьму, яка поштою надішле посилочку з травами – ароматний привіт з минулого:)

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s