Львів, який я люблю: Кульпарків весняний

DSC_9403

Я переїхала у новий район і стала щасливою жителькою Кульпаркова :Р Це знак, що тепер можна робити усілякі божевілля. Звісно, у хорошому сенсі цього слова:) Наприклад, вставати у неділю о сьомій ранку – сонце от  у цей день узагалі вирішило з ліжка не вилазити, а я себе таки пересилила. Бо це була чи не єдина можливість встигнути зазнимкувати свій новий район квітучим і весняним. Правда, у результаті більше вийшло наклацати котиків – бо вони окраса будь-якого району, навіть такого непримітного спального.

DSC_9131

Сонце безсоромно хропіло далі, ховаючись десь у хмарній ковдрі, а я навела об’єктив на свою першу здобич – дерев’яний сарайчик з квітучим деревом біля нього. Такий контраст з висотними будинками поруч.

DSC_9165

Мій маленький фетиш – зелені фіртки, тут чудово грає у дуеті з вишневим цвітом і морквяною, хоч і облупленою стіною.

DSC_9199

Далі знаходжу зграйку мускарі, розсипаних під деревом і обгороджених низенькою сіткою. Тішать око не тільки кольором, а й тим, що ніхто не встиг пообривати їх.

DSC_9182

У чиємусь дворі вже цвіте магнолія. А зі мною по дорозі заговорює жінка. Дивиться на довгий об’єктив Нікона і питає, чи я професійний фотограф.

-Ні, – кажу. – Для себе роблю фото квітучих дерев.

– А я теж люблю отак собі фотографувати, – каже жінка і широко усміхається, оголюючи золоті зуби.

DSC_9204
Відголоски осені зустрічаються на деревах.

DSC_9216

Ще далі я зазираю у подвір’я одного з будинків, бачу там цю маленьку Вуглинку, потім раз – і їх уже двоє, Вуглинка підбігає вітатися, але містер Морквочка не має такого ж ентузіазму.

DSC_9225

Руде є, чорне є, і от на сцену вискакує й біле – маємо ідеальний котячий трикутник, в якому можна запросто втратити лік часу, що зі мною й сталося. Скакала з місця на місце за тими котищами, клацала їх і майже не бачила людей, які дивилися круглими очима то на мене, то на великий фотоапарат.

DSC_9231
Білосніж з них усіх виявився найбільшим флегматиком – підпускав до себе, давався до фоткання і загалом був спокійним, як море у штиль.

DSC_9232

Морквочка трохи смиканий і готовий у будь-який момент дременути. Але й найбільш фотогенічний – я фокусую вручну, бо з автофокусом завжди якісь сюрпризи, а тут об’єктив ніби сам наводився і фотографував котяру чітко.

DSC_9346

Холерична Вуглинка і єдине різке фото з нею. Очі під колір трави.

DSC_9302

Ще рудого хвостаня – йде на обнюхування з Білосніжем.

DSC_9233

Фотографувала квадратне дерево – кіт толерантно відвернувся, але з кадру не втік.

DSC_9263
Одна з улюблених знимок за кольорами – руде, зелене і морська хвиля разом чудово гармоніюють.

DSC_9376

Квітуча стежка звичайного спального району. Взагалі, тут така мішанина стилів – і старі хибарки й будинки з дерев’яними балконами, і конструктивізм 50-х, і хрущовки, і висотки з 90-х, і нові приватні будинки. Загалом нічого особливого, але багато зелені, прибудинкових городиків, невеликі поля зеленої трави – і разом виходить дуже симпатично.

DSC_9382

Пані гуляла з трьома песиками, трохи розговорилася з нею. Якісь буденні речі – про те, як пси на вулиці намагаються наїстися якоїсь гидоти, наче вдома їх не годують, про їхні характери й імена – от Дюшес із Пижиком, а є ще Джульєтта – сварлива женщіна, десь бігала в цей час і обгавкувала інших собак. І так мені якось тепло стало від розмови з незнайомкою – я могла б мовчки собі ходити й фотографувати, але захотілося перемовитися кількома словами,а потім сказати “Щасливо!”й піти собі далі.

DSC_9387

І Пижика от сфотографувала – така лисичка він;)

DSC_9421

Завжди, коли проходжу повз цей балкон, задивляюся на колір і фактуру. Нічого особливого у цьому фото, просто люблю таке поєднання кольорів – а колись я його геть не розуміла.

DSC_9453

І наостанок кицюлька із сусіднього двору – вона десь спішила, і я вже не мала часу, але ми приділили одна одній хвильку уваги.

Я повернулася з цієї короткої прогулянки трошки оновлена й заряджена енергією на цілий день. Не робила нічого незвичного, просто гуляла, фотографувала, трохи говорила і водночас наповнювалася свіжими враженнями. Люблю такі короткі миті з довгим післясмаком.

Advertisements

2 thoughts on “Львів, який я люблю: Кульпарків весняний

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s