Ідеальна неідеальна кухня

2016-05-13 04.51.38 1

Озираючись назад і пригадуючи, чи про таку кухню я мріяла, розумію, що ні. Бо коли ми лише розпочинали ремонт, дала собі маленьку установку: не зациклюватися і не мати жодних ілюзій щодо того, яким усе має бути в ідеалі. Мій лайфхак від життєвих розчарувань. І спосіб притягувати потрібні речі насправді – бо я вже зрозуміла, що якимось чином у моєму житті стається не те, що візуалізуєш з дикою силою, а навпаки – те, про що ненав’язливо думаєш. Тисячі картинок, які я активно приколювала на Pinterest, до слова, так і не знадобилися – на щастя, я була позбавлена мук вибору. Бо у голові вже жили загальні обриси того, яким все має бути.

Наприклад, з кухнею я одразу знала, що вона буде класичною, без блискучих поверхонь (привіт пальцям, відбитками яких вона вічно буде вкрита!) і затишною. Такою, аби там хотілося сидіти вечорами, пити щось тепле і в’язати. І що колір обов’язково має бути світлий. Тим більше, сторона несонячна і темряви не бракує.

2016-05-13 04.49.33 1

Велика купольна витяжка і жодних шафок над газовою поверхнею – уявлялося це все десь так. Мені хотілося трохи простору, щоб кухня могла “дихати” і не задихатися під тиском купи дверцят. Хоча це й давало б більше місця для зберігання – для когось бонус, для мене мінус, стараюся не забивати дім великою кількістю речей. Чим менше місця для зберігання, тим менше мотлоху.

Витяжка у нас від “Eleyus”, українського виробника. Що цікаво, дерев’яні елементи у неї нелаковані і вже коли ми заплатили гроші, продавець такий: “Ну ви ж в курсі, що їх треба ще полакувати?”. Окееей, це нестрашно, хоч викликає реакцію “Иии, самі не могли?” і “Зачєм?”. Фішка в тому, що без цих дерев’яних штук вона виглядає не гірше, ніж з ними і ми не можемо вирішити, що робити. Тому поки витяжка без них, як на знимках, а у повній комплектації вона така. Ну і ще одна проблемка у тому, що від лаку дерево темніє й дедалі більше відрізняється від кольору кухні, а наближається до оранжевих елементів декорованої плитки. Цікаво почути вашу думку про це все.

Декорована плитка над газовою поверхнею – ідея не моя, я побачила її у інстаграмі valna і вона страшенно запала мені в душу. Шукати таку ж я не хотіла, просто блукала магазинами і видивлялася щось, що підійшло б мені. А потім у “Леокераміці” побачила “свою” – її використали для декору ванни. Я ще довго кружляла над нею, як коршун над здобиччю, і думала, підійде чи ні. Але врешті замовила, хоч решти плитки для “фартуха” ще не мала. Це іспанські декори Bastide фірми “Апе-Кераміка”. Згодом їм до пари вибрала таку ж квадратну й іспанську, але більшу за розміром плитку. Шви не співпадають, та мені здається, нам вийшло їх подружити.

2016-05-13 04.54.04 1
Збоку від плитки я повісила свою давню мрію – рейл для кухонних інструментів і попсову ванночку для спецій з “Ikea”, яка дуже мені подобається. Мою м’ятну, до речі, вже зняли з виробництва, вихопила останню у одному з львівських магазинів. У планах – гачки для рушників і рукавиці, а також ще один рейл, з іншого боку кухні, для дошок, овочечисток, ситечок для чаю та решти штук, які використовуються у цій частині кухні. Дуже зручні для мене ці рейли, не люблю, коли на стільниці наскладано багато всього.

2016-05-14 04.04.18 1

Я точно знала, що мені потрібні відкриті полиці, для чаю-кави і сипучих. І не була впевнена щодо вітрин. Зрештою, разом з майстром дійшли до компромісу і зробили відкриті полички, а над ними – невеликі дверцята. Це дало змогу не вибивати ці полиці із загального дизайну, плюс з моїм ростом вони просто непотрібні так високо. Без вітрини я вирішила обійтися, часто це виглядає як совковий сервант, у який замість красивого кришталю напхали купу звичайного посуду.

Кухню свою ми замовляли у майстра Назара, який раніше робив меблі для родичів. Виглядає вона як дерев’яна, але насправді це МДФ рамкового типу. Не питайте, що це, я тільки знаю, що виглядає воно точно ліпше, ніж плівкова, яка у батьків, бо неблискуча і не відклеюється. Правда, на перший погляд здається, що нашій кухні скоро прийде капець – одразу після першої ж розлитої кави, яка всотається всередину. Але ні – каву, до слова, розлили майже одразу. Сухою ганчіркою все легко витирається і жодного сліду.

2016-05-14 04.26.09 1

З диваном у нас була тривала історія. Спочатку мені уявлялося щось типу кутка, які ставлять на кухнях, з м’яким сидінням і спинкою й місцем для зберігання речей усередині. Але те, що було у магазинах – суцільна печаль. Шкіряні чи дермантинові, які підходили нам за виглядом, усі відпадали – котики страшенно люблять застромляти свої кігті у щось м’яке і шкіра переживає це значно болісніше, ніж тканина. А решта навіювали ті ж думки, що й скляна вітрина – привіт 90-ті! Зрештою, куток зі столом у нас би й не вмістилися. Тому я перекинула свої погляди на футони. І вже мала серйозний намір купити собі сірий. Правда, за розміром більший нам не підходив, а найменший – 90 см, був замалий для двох людей за столом. Потім у меблевих на Луганській ми побачили гарну софу-лавку, дерев’яні ручки, м’яка спинка і сидіння. Знову ж була сіра і та, яку я одразу захотіла – салатова. Кольору молодих зелених бруньок. І майже на дві тисячі дорожча, ніж сіра. Добре, що тоді ми її не купили. Бо аж у “Трьох Слонах”, передивившись до того дивани у всіх злачних точках (Південний, Будинок меблів, Марк), знайшли наш. Його роблять на замовлення, у кольорі на вибір і розміри теж є різні, у нас 116 см. Легко сідає двоє людей, його можна розкласти й на ньому, зручно лежачи впоперек, вміщаюся я (а Р. ні, хехе).

Зелений диван став відправною точкою для зелених акцентів кухні. Тепер чую час від часу від мами, що вона бачила десь щось гарне, та ще й зеленого (!) кольору, “Якраз для твоєї кухні!”. Правда, зеленого вже так багато – до дивану додалися стільчики, підставки на стіл, черпак-нессі, лійки і силіконова лопатка, що з акцентного він стає повноправним учасником кольорового кухонного божевілля. Разом з ним у дуеті м’ятний і синенький – я це люблю. І клітинка: бежева плитка фартуха хоч і однотонна, але рельєфна й кожна поділена ще на 9 частинок. А до неї ще рушники, рукавиці, підставки під гаряче з цим візерунком, які самі мене знаходять.

2016-05-08 03.10.49 1

Ще багато всього хочеться додати. Наприклад, полицю для кулінарних книг з вішалкою для фартуха, більше дерев’яних підставок під гаряче, магнітну дошку на холодильник. У стільчики з дермантиновими сидіннями, які ми таки взяли через колір, вже зашпилили кігті коти, тому скоро вони захочуть нових, скоріш за все в’язаних, чохлів. Ну і кухонний плед був би незайвим. Але затишок вже є, і мені це дуже подобається.

Advertisements

8 thoughts on “Ідеальна неідеальна кухня

  1. кухня дуже гарна! особливо фартух – ммм…) стосовно лакування – є лаки із тонуванням, щоправда, думаю вони діють лише для затемнення деревини, а не висвітлення, але я запитаю тата, він мав би знати чи є щось таке

    Вподобано 1 особа

  2. Дууууже кльово! Фартух над плитою – лав! 🙂 Тільки трохи бракує загального плану для повного розуміння. А взагалі в мене така сама кухонна філософія – щоб світло, затишно і більш-менш класично (тобто без кольорів вирви-око і космічних елементів).

    Подобається

    • Дякую! Загального плану нема, бо неновий холодильник і коробка замість посудомийки псують загальний план. А якшо я хочу шось написати і мені “горить”, то я це таки напишу, хоч трохи і з жертвами:)

      Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s