Ми міняємо їжу і їжа міняє нас

2016-06-07 04.27.46 1

Я не пам’ятаю, з чого це все почалося. Очевидно, як і перше пришестя – з того, що я пережерлася усякого не надто корисного і відчула, наскільки це гидко. А можливо з того, що напередодні дня народження мені чоловік подарував ручний блендер і з ним стало набагато простіше готувати щось смачне й корисне. Або з того, що мама привезла із села купу зелені, яку швидко треба було їсти, щоб не зіпсувалася. Але факт є фактом – я знову втягнулася у нормальну їжу і мені це дуже подобається. Ще більше це подобається моєму шлункові – жодної важкості, печії, відчуття, що проковтнула м’яч. Ці зміни, попри їх разючість, пройшли якось так плавно-плавно, майже непомітно, і от я вже трохи інша людина. Мушу сказати, що багато гарного в житті стається саме за цією схемою, коли ти просто починаєш робити щось, без танців з бубном і додаткових заклинань. І втягуєшся в це. Тепер розкажу в деталях, що змінилося і чим мені це все подобається.

Коров’яче молоко vs мигдальне молоко. У мене ніколи не було особливих проблем із засвоєнням молока. Кожен ранок починався з вівсянки на молоці, каву я теж люблю з молоком. Тим не менш, поки читала книгу Сохер Рокед (про неї напишу окремий пост), надибала рецепт мигдального молока. Він простий, як двері, і я вже колись робила його, але процідила лише раз і приваб не оцінила. У мене саме було кількасот грам мигдалю, новий блендер і час – вирішила спробувати знову. Вийшло вдало. Тепер вже кілька днів поспіль запарюю вівсянку рослинним молоком. Що зауважила: каша “тримає” мене довше, ніж на коров’ячому молоці, зазвичай я вже о 9 ранку була голодна як звір (снідаю о сьомій), тепер можу спокійно жити до обіду. Смакує мені і ячмінна кава з мигдальним молоком – вона має такий легкий горіховий присмак.

Ще мені завжди здавалося, що мигдальне молоко – це дорого. Але коли порахувала, виявилося, що ціна практично така ж, як у коров’ячого. Я роблю не надто концентроване, з 25-30 грам мигдалю в мене виходить десь 800 мл молока. Цього вистачає на 2-3 дні для вівсянки і кави. Мигдаль можна купити колотий, за 250 грн кілограм, наприклад тут. Виходить, що мої 800 мл молока коштують десь 8-9 гривень. За ці ж гроші на базарі можна купити літр домашнього молока, магазинне ще дорожче, тому ціни за літр виходять майже однакові. У рослинного ще й багацько переваг: можна робити самому вдома, воно постійно буде свіже; ніякої тари, яка після використання стає сміттям і додається до величезної купи відходів; приємний бонус – відсутність шкірки під час нагрівання : )

2016-06-07 07.22.50 1

Власне, рецепт: горіхи замочуємо на ніч, зранку промиваємо, кидаємо у стакан блендера. Туди ж наливаємо води – у мене двічі по 400 мл. Збиваємо, поки всі горіхи не подрібняться. І проціджуємо – разів 10 мені добре, бо маю грубе ситечко, на дрібненьке можна 3-5 разів і буде люкс. Переливаємо у суху тару, зберігаємо в холодильнику, насолоджуємося.

Цукор невсемогутній. Від цукру я на початку весни цілеспрямовано відмовлялася, але втрималася днів  чотири, максимум. Потім стався якийсь міні-стрес і захотілося його заїсти. А у травні цукор якось сам відсіявся. Спочатку купила собі кленовий сироп на пробу – і вирішила, що можна поки без цукру пожити. Так і живу, один чи два рази щось цукрове перегризла, бо захотілося. А переважно їм цукерки, які сама наклепала. Улюблені – баунті з кокосової стружки і меду, политі глазуррю з керобу і какао-масла, ням-ням. Загалом я солодке люблю, і не вважаю, що варто собі відмовляти у бажаннях, якщо маєш трохи гальм. Але що помітила: зменшення апетиту без цукру. Коли їм щось солодке за день, вже після 15-ї дня голодна страшне, до вечері ледве доживаю. Без цукру в рази зменшився апетит і це дуже круто. Бо не завжди була змога їсти щось нормальне і доводилося перегризати всяку всячину.

Кожен обід – зелений. Щодня роблю “баняк” зеленого салату . Мішаю усе на купу: рукколу, шпинат, кріп, різні види салатів, помідори черрі, огірки. Усе це трохи присолюю і без заправки складаю у контейнер. Бо рішення завести на роботі пляшку з оливковою олією було дуже вдалим. До салату їм якісь білки: варені яйця, лаваш з хумусом, рибку червону. Наїдаюся добре, а пережертися салатом важко, і легкість у шлунку залишається – нічого зайвого. Літо ідеальна пора для того, щоб балувати себе здоровим самопочуттям.

2016-06-07 08.11.54 1
Більше користі від їжі! Знову заслуга книжки Сохер Рокед: я задумалася, наскільки багато потрібних продуктів не їм. Тому мигдальне молоко разом з грецькими горіхами до вівсянки – це корисні жири, раз. Червона риба – білок+йод, два. Авокадо – суцільна користь, теж жир, розкусила, що круто його додавати в хумус, це три. Ранковий сік з овочів і фруктів, салат – це клітковина, і вітаміни, чотири. Вода з лимонним соком одразу після прокидання – вітамін С і гарна робота шлунку – п’ять. Ще в планах не забувати про залізо, вітамін D, кальцій і йод. Помітила, що дефіцит йоду в мене викликає сонливість, а коли п’ю “Йодомарин” чи “Йосен”, то як огірочок.

Наостанок даю посилання на гарний блог, який знайшла недавно і який мене частково надихнув на зміни у харчових звичках: likelida.com . Багато цікавих рецептів “живої їжі” і тексти про наріжні камені здорового харчування.

Advertisements

11 thoughts on “Ми міняємо їжу і їжа міняє нас

  1. твій приклад надихає ) а повсякденне харчування справді форматує мізки. звернула увагу: наше меню заточене під дієту чоловіка, а в нього солідні проблеми з нирками. і от я вже такі безневинні пости про літні радощі автоматично пропускаю через фільтр зеленої загрози “Обережно: оксолати!”. і то при тому, що сама зеленину-мигдаль можу їсти без обмежень. а ні – вже оминаю рецепти, не повертаючись до свідомості )

    Вподобано 1 особа

    • дякую! я задумалася після твого коментаря от над чим: люди сідають на дієти, страждають, що не можна їсти солодке, мучне і т.д., хоч воно й шкідливе. а от коли не можна їсти свіжу зелень, горіхи, чи якісь овочі-фрукти, це ж насправді ще гірше.

      Вподобано 1 особа

      • за моїм досвідом, люди страждають, коли їх позбавляють їжі, що несе саме їм задоволення. то у кожного свій набір пєчальок. коли я скорегувала харчування, вичистивши найшкідливіші речі та ну зовсім вже зайвий цукор – то нічого, стрибаю й бігаю. а коли ЛОР заборонив мені на кілька років їсти морозиво… ой, чоловік навіть не ризикує його приносити в дім – я не зірвусь на зжерти, але його покусаю ) але так, теоретично, наганяти заборонену корисну їжу доводиться синтетичними вітамінами чи ретельно підібраними аналогами без проблемної складової, але радості від того не буде. ото бачу: за горіхами тут поряд не сумують, а от равіолі зі шпинатом згадують із сумним зітханням

        Подобається

      • то я на себе спроектувала – я б за горіхами і зеленню страждала, взимку страх як хотілося свіжого зеленого салату з літнім смаком)

        Вподобано 1 особа

  2. Гарний пост, дякую)
    з молоком теж думала, що дорого. зараз піду куплю мигдаль)
    в мене харчування змінилось після того, як я почала дослуховатись до організму, чи дійсно я хочу їсти те чи інше. зараз, наприклад, зрозуміла, що хочу дуже свіжих овочів, капусти, огірків, помідорів. от вже кілька днів запрвляю овочі йогуртом і їм у лаваші)

    Подобається

    • Хехе, у Смаку життя буде нез’ясовний попит на мигдаль, я вчора якраз кілограмчик прикупила) От да – слухати себе, суперкорисне вміння. Класно працює, коли бачиш багато красивої їжі – і не завжди насправді хочеш її їсти.

      Подобається

  3. гарно написано. теж не уявляю як жила б без зеленини. ось сьогодні на роботу притащила зелений смузі з шпинату,салату, руколи, банана і меду. колеги не зацінили, а я просто тащусь від того, бо попри вигляд (хоча мені подобається така зелена шняжка,не розумію чому деякі з огидою дивляться на то), це ж яка користь для організму, і цей факт мене дуже тішить.
    а як називається та книжка Сохер Рокед?вона є паперова чи в електронному варіанті?

    Подобається

    • Я люблю зелений сік на вигляд, і смузі, правда лише на вигляд – шось з дитинства недолюблюю йогурти і соки з м’якоттю, і смузі не пішло. Але якщо буде вибір, пити його чи не пити взагалі, то питиму)) Книжка “Человек уставший” – російською, у електронці. Цього тижня напишу про неї у блозі. Можу скинути на пошту, але маю хіба в fb2 варіанті.

      Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s