Джулія Ендерс “Внутрішня історія. Кишечник найцікавіший орган нашого тіла”

Я почула про цю книжку, коли вона вийшла в російському перекладі і дуже здивувалася, коли Іванка дала мені почитати вже її українську версію. Бо не очікувала, що КСД перекладе якийсь такий нонфікшн. І насамперед мушу сказати, що переклад хороший. Зазвичай я одразу помічаю якісь очевидні косяки, а тут або була дуже захоплена читанням, або їх, зовсім грубих, немає. Ну хіба відсутність тире у назві:)) Для рецензії вирішила зробити короткий (або довгий, вже як вийде 😉 концентрат тих знань, які ви отримаєте завдяки цій книзі.

  • Найціннішою для мене інформацією була про шкідливі жири і чому їх не варто їсти. Бо так стається, що печінка їх не фільтрує і всі токсини йдуть з них прямо до серця. І про хороші жири та як їх правильно використовувати. Вже тривалий час для смаження використовую кокосову олію. По ній одразу видно, що вона так не димить на сковороді, як оливкова. Який ще корисний жир добрий для смаження – читайте у Джулії в книжці.
  • Дуже сподобалося пояснення про те, чому варто їсти різноманітну їжу. Джулія пише, що наші предки-збирачі свого часу зїдали за рік 500 видів різноманітних коренів. А ми їмо всього 17 культур. І про те, чим білки рослин відрізянються від білків тварин та як і яку їсти рослинну їжу, щоб набирати ту кількість білків, яка нам треба.
  • Пребіотики і пробіотики – нарешті я для себе зрозуміла, хто є хто. Коротко – пробіотики містять хороші бактерії, які ми заселяємо собі до шлунка, наприклад з йогурту. Втішилася, що в списку є квашена капуста, люблю її часом втоптати 🙂 А пребіотики – це речовини, які дають змогу нашим класним бактеріям рости. Наприклад, інулін, який є в корені цикорію. Джулія пише про те, які пробіотики можна купити в аптеці й які рослини містять природні пребіотики.
  • Антибіотики і м’ясо. Правда, ви часто чули, що ааа! м’ясо наколоте антибіотиками! Але фішка в тому, що варто боятися не самих антибіотиків, а бактерій-воїнів, які вистояли у боротьбі з антибіотиками і стали практично незнищенні, а потім з м’ясом потрапили до нас в шлунок. Отака історія, а деталі – в книжці.
  • Чому стрес може призвести до проблем з травленням і як альтруїст-шлунок віддає свою енергію для потреб мозку у стресових ситуаціях, але його доброта не вічна.

Ну і напишу просто перелік ще іншого цікавого. Наприклад, групи крові і як вони пов’язані з кишечником, чому нас нудить у машині, коли ми читаємо (і знову привіт бактеріям!), який механізм утворення алергічної реакції, чи потрібен нам насправді апендицит, чому запалюються мигдалики і їх видаляють, як клітковина покращує роботу шлунково-кишкового тракту. І врешті не надто приємна, але суперважлива інфо про те, як правильно й наскільки часто варто ходити в туалет і що робити, якщо з цим проблеми.

Словом, купа корисної інформації, я думаю, перечитаю цю книжку згодом ще раз, щоб закріпити знання і використовувати їх. Кілька слів про стиль авторки. Він дуже легкий, з цікавими порівняннями – наприклад, Джулія каже, що наша лімфатична система для кровоносної – це як Робін для Бетмена, завжди супроводжує її. У книжці багато доступних малюнків у примітивному стилі, які малювала сестра авторки. Одна особливо смішна, про таламус, страж мозку, який як святий Петро тримає ворота до раю:) Раджу почитати, якщо хочете трохи ближче познайомитися з своїм тілом і процесами, які в ньому відбуваються. Чесне слово, ви точно не підозрювали, наскільки багато всередині нас залежить саме від кишечника.

Advertisements

5 thoughts on “Джулія Ендерс “Внутрішня історія. Кишечник найцікавіший орган нашого тіла”

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s