Сицилійські хроніки

Processed with VSCO with a5 preset

У травні ми літали у відпустку на Сицилію і от нарешті я вирішила про це написати в деталях. Можливо, той, хто теж захоче відвідати острів, знайде для себе тут корисну інформацію про транспорт, локації, ціни і особливості цього місця.

Processed with VSCO with m5 preset

Вуличками Енни

Квитки на Сицилію ми купували в березні, за два місяці до поїздки. Травень і початок червня – це не високий сезон, море ще доволі прохолодне і тому ціни на літак, житло не такі високі, як, наприклад, у оксамитовий сезон у вересні. Квитки на чотири літаки для двох осіб (Львів-Катовіце, Катовіце-Катанія, Катанія-Мілан Мальпенса, Мілан-Бергамо-Катовіце) обійшлися нам у 200 доларів. Летіли ми всюди Візейром, крім польоту в Мілан з Сицилії, там нам більше підходив рейс Раянейру. Можна було і просто вертатися з Катанії в Катовіце, але нам захотілося ще трошки поїздити Італією. У Катовіце ночували перед вильотом на Сицилію, бо в той самий день рейсу не було. Аеропорт Катовіце – за 50 км від міста, тому не було сенсу їхати ночувати десь у місто. Поблизу аеропорту є чимало букінгів, які можна зняти на ніч.

Processed with VSCO with a6 preset

Кольори Катанії

Аеропортів на Сицилії є два – у Палермо, столиці острова, яка розташована на півночі і власне у Катанії, на східному узбережжі острова, біля вулкану Етна. В останній прилітає більшість лоукостерів з Польщі. Близькість вулкану дуже вплинула на тутешній рельєф – пляжі в цій частині Сицилії більше схожі на нагромадження чорних каменюк, так само, як і дно моря. Тому якщо хочеться пісочку і більшого комфорту, раджу їхати на захід чи північ острова.

IMG_20180518_143559-01

Головна площа Сіракуз

Ми ж для себе вибрали Катанію як основне місце дислокації, бо нас цікавила можливість поїздити островом громадським транспортом, а не повалятися на пляжі. А місто має хороше сполучення в найцікавішими точками на східному узбережжі Сицилії. Окремо тут хочу згадати про стиль водіння сицилійців – він божевільний. Якщо ви підходите до пішохідного переходу, навіть не сподівайтеся, що машини почнуть вам зупинятися. Треба просто йти, і згодом звикаєш не боятися шалених мотоциклістів і машин, які неясно, чи зупиняться, коли ти вже на середині переходу, які їдуть на твоє зелене і взагалі ведуть себе дуже експресивно. Звикаєш до шуму, сигналів машин, які, втім, не звучать чомусь так злосно, як бібікання українських водіїв. В якійсь із книг про Сицилію вичитала, що острів’яни люблять сигналити, щоб просто повідомити, що вони на дорозі, королівський темперамент. А от дороги на Сицилії хороші, і якщо ризикнути взяти авто на прокат, то хоч на це не буде нарікань.

Processed with VSCO with m5 preset

Монастир бенедиктинців у Катанії

Що робити, коли ви прилетіли в аеропорт Катанії і не берете машину? Виходите з нього, повертаєте праворуч, проходите 150 метрів і знаходите зупинку громадського транспорту й кілька кіосків. Тут одразу треба розповісти про специфіку автобусного сполучення на острові. Є кілька автобусних компаній, кожна з яких обслуговує певний маршрут. І немає єдиної каси, де можна купити квитки на всі напрямки. Квитки треба купувати у кіосках чи офісах відповідної компанії. Наприклад, з тих міст, куди ми їздили, в Таорміну і Сіракузи возить Interbus, якщо треба до Палермо – це SAIS, а AST – це на вулкан Етна. З аеропорту у Катанію їздить Alibus, квиток в одну сторону вартує 4 євро. Також з аеропроту можна поїхати прямо в Таорміну чи Сіракузи тим же Interbus, за інші міста не знаю, на сайтах компаній має бути ця інфа. Розклад автобусів кожної з компаній можна взяти у касі чи сфотографувати, якщо він висить там. Ну або знайти на сайтах компаній – шукайте слово orario, бо не всі сайти перекладені англійською.

Processed with VSCO with a6 preset

Пейзажі Таорміни

У розкладі вказані маршрути в будні дні (feriale), святкові (festivo) і щоденні маршрути (giornaliero). Автобуси їздять за розкладом. Якщо їдете туди й назад, вигідно купувати квитки одразу у дві сторони, скажете касиру кодове слово ritorno. Так можна зекономити до 3 євро і більше. На близьких маршрутах, як от з Катанії в Таорміну, квиток підходить на будь-який найближчий за часом автобус потрібної компанії. А от коли ми їздили в Енну автобусами SAIS, то там вже конкретний час на квитку вказаний. Правда, ми його легко поміняли в касі на раніший – добре, що до касирки саме зайшов її хлопець, який шось трохи англійською шпрехав. Бо сицилійці дуже погано знають англійську. У більшості випадків ми спілкувалися з ними на мигах чи за допомогою гугл-перекладача. Тому раджу якісь основні слова типу цифр, щоб розуміти ціни, вивчити або записати в телефон і мати при собі.

Processed with VSCO with a6 preset

Грецький амфітеатр у Таорміні цвіте не лише маками

У Катанії є автовокзал, звідки їздять автобуси компаній Interbus, SAIS, умовно це дальні від міста маршрути. Якщо вийти з залізничного вокзалу і йти у напрямку початку вулиці via Della Liberta, то зліва побачите білий цегляний паркан, повертаєте за ним наліво – там і ховається автовокзал. Але кас там немає, вони справа, на початку вулиці Liberta, у двох високих будинках на перших поверхах. Є також зупинка автобусів AST, які возять у місця поблизу Катанії (вже згадана Етна, Aci Trezza). Якщо ви виходите із залізничного вокзалу і стоїте до нього спиною, попереду (і трохи зліва) ви побачите невелику площу, на якій стоять автобуси – це і є стоянка AST. Ліворуч від вокзалу побачите два високих будинки, на перших поверхах там якісь турецькі кафе й магазини. Йдете у вулицю між цими будинками, по лівій стороні, проходите пару метрів і побачите касу AST. О 8.15 ранку щодня є один автобус на вулкан Етна. Назад він їде о 16.30. Квиток коштує 6.60 євро у дві сторони. Приймають у касі тільки готівку, як, зрештою, багато де на Сицилії. Інших автобусів, крім туристичних, за які доведеться заплатити набагато більше, немає, тому раджу прийти хоча б о 7.45, купити квитки і точно знати, що поїдете. Стоячих пасажирів автобус не бере, тому тут хто встиг перший, той і їде.

Processed with VSCO with a6 preset

Вид на Енну

У самій Катанії з громадського транспорту є автобуси і метро. Якщо вийти з залізничного вокзалу, то з протилежного боку дороги буде біла геометрична конструкція – це і є вхід у метро. В метро одна гілка і всього 8 станцій, проїзд коштує 1 євро, квитки можна купити в автоматах при вході на станцію і перед проходом турнікетів валідувати – засунути в спеціальну жовту будку, яка проставить на квитку дату. Є також якісь квитки на тиждень чи щось подібне, для метро і автобусів одразу, але ми ними не користувалися. Квитки на міські автобуси продаються у Tabaccheria, тютюнових магазинах і загалом у невеликих магазинчиках біля зупинок – шукайте наклейку AMT, це назва міського перевізника. У самому автобусі, у водія квитки не продаються. Там можна схопити лише штраф за те, що їздиш без квитка. Місто не дуже велике, але якщо жити не в центрі, то іноді краще все ж проїхатися на транспорті, бо деякі маршрути на розраховані на пішоходів. У Катанії ми знімали літній будиночок з садом на Airbnb. Посилання на нього не даватиму, нічого насправді особливого.

Що дивитися на Сицилії?

Processed with VSCO with a5 preset
Катанія. Це місто, над яким нависає вулкан Етна. Багато будівель тут споруджені з чорного лавового каменю і тому місто має для мене якусь таку доволі похмуру атмосферу. Місця, які мені тут сподобалися:

Cattedrale di San’t Agata – вам треба на вежу цього костелу, знайдете офіс туристичної інформації і по тій же вулиці з тієї ж сторони буде ця вежа. З неї відкривається вид на місто, море і на Етну. Працює вона для туристів з проміжками, з 9 до 12 і з 16 до 19 чи щось подібне. Розклад висить при вході. Вхід коштує 3 євро.

Processed with VSCO with a6 preset

Monastero dei Benedettini di San Nicolò L’Arena – нині це університет, колись був монастир і тут дуже цікава атмосфера, бо деякі аудиторії нагадують підземелля. А ще позаду будівлі – скелі. І коти, багато котів 😏

Processed with VSCO with a6 preset

Villa Cerami – зараз це теж навчальний заклад з класною терасою, де студенти можуть тустити поза парами, дуже приємним двориком і шикарною брамою. А ще поруч з цим універом всякі хіпстерські кафешки і цікаві вулиці.

Processed with VSCO with a4 preset

Дворик Trattoria La Pentolaccia – там моооре квітів і вазонів, дуже красиво! Але їжу ми не пробували.
Processed with VSCO with a6 preset
Orto botanico di Catania – ботсад в Катанії маленький, але там вільний вхід, є величезні вражаючі юкки й всякі цікаві сукуленти.

Processed with VSCO with a6 preset

Aci Castello – це вже місце за межами Катанії, але туди їздять міські автобуси. Там замок на скелі і непогані, як за мірками східного узбережжя, пляжі.

Processed with VSCO with a6 preset

Вулкан Етна – власне, заради нього ми й прилетіли на острів. Там немає якихось особливих красот – кратери вулкану виглядають, як поверхня Марсу, навколо сірий пісок, вище – шматки снігу, і за день до того, як ми мали їхати на вулкан, там падав сніг, а на вулиці ж був травень. Але це відчуття, яких не передати – коли ти на висоті майже 3000 м над рівнем моря, голову буквально зносить від вітру, хмари нижче від тебе. На вулкан ми піднімалися самі, підйомник коштував 25 чи 30 євро. Самостійно на Етну можна вийти до висоти 2900 м, далі пускають тільки з гідом і за додаткову плату, оскільки вулкан діючий і там є ділянки, де він трохи сочиться лавою. Але реально після висоти 2600 йти дуже важко, вітер дикий, холод лютий. Лише брати бусік і їхати. Якщо хочеться повного комплекту послуг (підйомник+бусік+спецодяг для сходження на майже сам верх), то це обійдеться десь в районі 85 євро з людини.

Processed with VSCO with a6 preset

Таорміна. Сюди варто їхати передусім заради руїн грецького амфітеатру, Teatro Antico di Taormina, з яких, якщо пощастить з погодою, відкривається ще й вид на Етну. Вхідний квиток коштує приблизно 10 євро. Інших конкретних рекомендацій у мене немає, ми просто блукали містом, доволі вилизаним і причесаним, особливо після досить брудної Катанії. Тут багато сувенірних магазинчиків, кафе, тратторій, піцерій, джелатерій. Можна купити шмат піци з собою, аранчіні – раджу спробувати цей сицилійський смаколик, кулька з рису з болоньєзе, обсмажена у фритюрі, дуже смачно і дуже шкідливо 🙂 Ще тут є руїни замку на горі і з цієї гори прекрасний вид на амфітеатр і море.

Processed with VSCO with a6 preset

Сіракузи видалися мені містом дуже творчим. Тут багато майстрів продавали свої вироби, траплялося чимало арт-крамничок і неординарних місць. Але нічого конкретного ми не запам’ятовували, просто гуляли. Ще тут найкрасивіша з усіх бачених на Сицилії набережна, суперяскраве море – на контрасті з білими будинками. Взагалі, Сіракузи світле місто, на відміну від Катанії. Piazza Duomo, на якій стоїть головний собор, буквально засліплює, коли виходиш на неї. Ще в Сіракузах нас наздогнала специфіка італійських прийомів їжі. Почалося все, правда, в Катанії, коли ми прийшли на обід в піцерію і виявили, що піца тут тільки на вечерю. І так багато де в Катанії. В Сіракузах піцою можна і пообідати, але тільки до 14 години. Після 14 і до 18 багато закладів закриваються на сієсту і місто буквально вимирає, пропри те, що воно дуже туристичне. Це нас здивувало. Тому якщо треба пообідати – на Сицилії це краще робити в районі 12-13 години.

Processed with VSCO with a6 preset

Енна – це одне з найвищих міст на Сицилії, ~ 930 м над рівнем моря, таке собі місто-скеля. Причому досить велике і живе, а коли ми тільки зайшли, воно виглядало дуже сонним, тихим і маленьким. А потім оп – і виявилося розміром з Стрий. Хоча я досі не розумію, для чого ті сицилійці місто на скелі будували 😌 Основна фішка Енни – краєвиди, які відкриваються зі скель біля Castello di Lombardia. Тут як на долоні всі навколишні гори і горби, кілька озер і сусідні містечка-скелі. Хоча й саме місто, з його перепадами висот, двориками й вуличками, по яких розкидані середньовічні будівлі, теж заслуговує на увагу.

Processed with VSCO with a6 preset

Що може приємно здивувати на Сицилії після іншої Італії – це ціни на їжу в супермаркетах. Сицилія – один з найбідніших італійських регіонів, тому тут досить дешева їжа. Наприклад, пачка хорошої пасти в районі 1 євро, невеликий шмат сиру пекоріно – 2,5 євро. Маст трай також сицилійські апельсини, з червною м’якоттю. Ну а традиційний десерт Сицилії – трубочки каноллі, начинені фісташковою пастою або кремом з рікотти. Хоча моє серце завоювали все ж аранчіні, якими б шкідливими вони не були 😉

 

One thought on “Сицилійські хроніки

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s