“Дім – нуль відходів” Беа Джонсон: свідоме життя без сміття

2018-06-15 09.51.49 2-01-01.jpegЗ цією книжкою у мене склалися непрості стосунки – я дивувалася, не погоджувалася, протестувала, захоплювалася. Вона вся обписана моїми олівцевими помітками. І попри те, що половина з них іронічно-саркастичні, я ставлю цій книзі тверду п’ятірку. Вона не залишила байдужою, надихнула на трошки свідоміше життя.Read More »

Advertisements

Здорове харчування: четвертий старт!

2017-02-12 06.53

Прогортала свій блог і зрозуміла, що кожні 6-9 місяців я пишу пост про те, яке кльове здорове харчування, а потім повільно сповзаю у прірву, де на мене вже чекають мої персональні монстри – еклери, тортики й магазинне печиво. Кому цікаво, пост номер раз, дватри. І от настав час для нового такого посту. Хочу зробити його мотивуючим, попри все оце вищенаписане. Бо навіть коли ти щоразу повертаєшся на старт, в тебе вже є певні висновки й досвід, які одного разу допоможуть таки дістатися фінішу.Read More »

Джулія Ендерс “Внутрішня історія. Кишечник найцікавіший орган нашого тіла”

Я почула про цю книжку, коли вона вийшла в російському перекладі і дуже здивувалася, коли Іванка дала мені почитати вже її українську версію. Бо не очікувала, що КСД перекладе якийсь такий нонфікшн. І насамперед мушу сказати, що переклад хороший. Зазвичай я одразу помічаю якісь очевидні косяки, а тут або була дуже захоплена читанням, або їх, зовсім грубих, немає. Ну хіба відсутність тире у назві:)) Для рецензії вирішила зробити короткий (або довгий, вже як вийде 😉 концентрат тих знань, які ви отримаєте завдяки цій книзі.Read More »

Вівсяні пухкасики

2016-08-05 07.53.08 2
Давно, ох давно цей тег і проект не поповнювався новими рецептами. Але я втретє за два тижні зробила отакі вівсяні панкейки і вирішила, що доля їм бути тут. Мені дуже подобається, якими пухкими і тлустими вони виходять. Рецепт я взяла з інстаграму sweet_cherry_tr і трошки модифікувала, щоб додати їм тої тлустості 🙂
Нам знадобиться:
вівсянка, перемелена у борошно – 1,5-2 склянки
мигдальне молоко – 1 склянка
розпушувач – 2 ч.л.
яйце – 1 шт.
ванілька – 1 ч.л.
підсолоджувач – за смаком.

Борошно з розпушувачем перемішуємо, додаємо ванільки. Збиваємо молоко з яйцем, додаємо суху масу і ще раз добре збиваємо вінчиком. Якщо даватимете цукор чи інший солодкий інгредієнт – то його збивати з молоком і яйцем. Має вийти густа-густа маса, яка не розливається по сковороді, а ліниво вилазить з черпачка:)

Сковорідку змащуємо дуже злегка кокосовою олією і печемо кожен панкейк по 3 хвилини з одного боку на невеликому вогні. З цієї кількості виходить 7-8 отаких товстанів 😉

2016-08-05 07.56.08 1

Для поливки я використала збиті з йогуртом без наповнювача чорниці й мед. Ще смачно з варенням, арахісовим солодким маслом, шоколадом, рідким медом, ягодами – та будь-чим, чого ваша душа забажає!

 

Сохер Рокед “Людина втомлена. Як перемогти хронічну втому і повернути собі сили, енергію і радість життя”

2016-06-07 05.55.55 1
Бувають дні, коли я почуваю себе як дохла риба. Енергія на нулі, хочеться лежати і бездумно бравзати пінтерест. Я б подякувала своєму організмові, якби він влаштовував подібні свята раз у півроку, а решту часу я почувала себе хрустким огірочком. Але ж ні. Тому почитати щось про втому і те, як з нею боротися – це, можна сказати, моя життєва необхідність. Дуже вчасно трапилася книжка британського лікаря Сохер Рокед “Людина втомлена. Як перемогти хронічну втому і повернути собі сили, енергію і радість життя”. Всередині чекало багато несподіванок.Read More »

Ми міняємо їжу і їжа міняє нас

2016-06-07 04.27.46 1

Я не пам’ятаю, з чого це все почалося. Очевидно, як і перше пришестя – з того, що я пережерлася усякого не надто корисного і відчула, наскільки це гидко. А можливо з того, що напередодні дня народження мені чоловік подарував ручний блендер і з ним стало набагато простіше готувати щось смачне й корисне. Або з того, що мама привезла із села купу зелені, яку швидко треба було їсти, щоб не зіпсувалася. Але факт є фактом – я знову втягнулася у нормальну їжу і мені це дуже подобається. Ще більше це подобається моєму шлункові – жодної важкості, печії, відчуття, що проковтнула м’яч. Ці зміни, попри їх разючість, пройшли якось так плавно-плавно, майже непомітно, і от я вже трохи інша людина. Мушу сказати, що багато гарного в житті стається саме за цією схемою, коли ти просто починаєш робити щось, без танців з бубном і додаткових заклинань. І втягуєшся в це. Тепер розкажу в деталях, що змінилося і чим мені це все подобається.Read More »

Зелені “гаджети” моєї кухні

Я, невагома фея з вишуканою корзинкою в руці пливу між базарними рядами. Навколо витають аромати рукколи, базиліку, м’яти, кропу і петрушки, я вибираю найліпші і найсвіжіші пучечки, прискіпливо оглядаючи кожен листочок. І з повною корзинкою зелені, наспівуючи собі щось легке й ненав’язливе, вертаюся додому й усміхаюся від вуха до вуха. Готую величезну миску зеленого салату, п’ю зелений сік, роблю зелене смузі, гладжу свого єдинорога (не зеленого) і дивлюся серії “Гри Престолів”, які ніколи не закінчуються.

І тут у своїй уяві ми мусите ввімкнути такий звук “вжик”, який буває у фільмах, коли героя виривають зі світу його рожевих мрій. Одна з моїх – аби біля дому було місце, де продають свіжу зелень і овочі, а ще цікаві сири й щойновипечений хліб. Ну і квіткову крамничку тоді вже запакуйте на решту : Р Але ні, для того, щоб свіжа зеленина була вдома, по неї треба витягнути себе щонайменше на Краківський базар. А потім довго зберігати свіжою.

Усе це ліричні відступи, які захотілося написати, аби поговорити про штуки, які полегшують мені процес спільного життя із зеленню. Їх усього дві, але користуюся постійно, задоволена і тому пишу.

2016-05-29 05.45.44 1

Перша річ – це контейнер для зберігання зелені від Tchibo. Мені його подарувала мама, а купила вона його у магазині “ТСМ” – є кілька таких у Львові, це товари з Німеччини. Отут можна ще на нього подивитися, а от де купити в онлайні, не знайшла. Тим не менш, якщо вам десь трапиться схоже, раджу брати.

Знизу, у білу частинку контейнера наливаєте води, ставите туди зелень і верхню, скляну частинку, піднімаєте. Вуаля! Зеленина до тижня може стояти у воді – стільки витримує кріп, трохи менше руккола, ну і варто не забувати про зміну води – а я буваю у цій справі безголова. Але, тим не менш, річ прекрасна. За розміром якраз підходить для полиці на дверцятах холодильника і вміщає десь два, при сильному бажанні три пучки зеленини. Хоча я б не відмовилася від чогось більшого ще й для зберігання салату.

Решту зелені, яка не влазить, я розпихаю по банках і закриваю кришками. А зазвичай так і стається, що не влазить, бо на базар, як ви вже зрозуміли, ще треба дійти. І от як дійдеш, то гребеш усе зелене, що бачиш. Гарно працює звичайна банка з водою, але от халепа – люблять ці банки літати з полиць холодильників, битися і розливати воду. Тому пластмасовий контейнер (і недіряві руки, якщо пощастить!) –  не розкіш, а необхідність, якщо любиш зелень.

2016-05-29 05.57.41 1

Річ друга – сушка для зеленини. У мене вона з IKEA, але бачила і в епіцентрах усіляких. Тут принцип центрифуги: у корзинку кладете щойно викупану зелень, саму корзинку – у круглий контейнер, накриваєте кришкою і крутите. Вода стікає з корзинки у нижній контейнер. Зелень суха – страшне не люблю мокру в салат різати. Раніше з мамою просто загортали вимиту зелень у кухонний рушник і чекали, але так значно приємніше і швидше, тому спочатку купила цю сушку мамі, потім собі. Єдине що – переживаю за корзинку, бо виглядає вона достатньо крихкою, тому все мию у звичайному друшляку, а потім вже складаю туди.

Ще хочу собі якусь велику миску для вимішування салату і ложки спеціальні. Але поки цілком обходжуся без них. І тішуся, що сезон зелені розпочинається – попереду стільки смакоти!