Осінні улюбленці

2017-10-18 05.37.03 1-01-01.jpeg

Наприкінці вересня я думала написати пост про те, що мені подобалося, що захоплювало цього місяця і про що я не писала у інших соцмережах (читай – в інстаграмі, бо більше ніде мене зараз немає, спроба вести телеграм виявилося невдалою). Але дотягнула аж до тепер, то можна вже писати маленький звітик за два місяці осені.Read More »

Advertisements

Дві книги на осінь

Минулого тижня зі мною трапився інтернетний колапс, під час якого прочиталися дві круті книги, про які я хочу розповісти. Обоє за настроєм мені дуже осінні, для читання під ковдрою чи пледом – якраз те, що потрібно.

cover_en

“Клуб любителей книг и пирогов из картофельных очистков”

Мэри Энн Шеффер, Энни Бэрроуз

Я абсолютно не знала, про що ця книга, коли починала її читати. Закинула на читалку ще мільйон років тому, бо ж про книжки! Виявилося, книга про війну, правильніше, про життя, яке триває навіть тоді, коли йде війна. Це друга світова, Норманські острови, точніше острів Гернсі і його окупація німецькою армією. Пропри такий сюжет книга неймовірно світла, легка, з чудовим гумором.Read More »

Хюґе або данські рецепти щастя на щодень

7h
Я захотіла цю книжку, коли вперше її побачила. Насамперед через неймовірну обкладинку, яка просто дихає затишком. І, звісно, через зміст. Бо тематика дуже моя – створення теплих моментів, з яких не хочеться вилазити. Планувала купувати англійською, але до Книжкового Арсеналу видавництво “КСД” підготувало українське видання.Read More »

5 книг січня

Ось вже на носі кінець лютого, а у мене січневі книжки не показані. Всі абсолютно різні тематично, об’єднує їх тільки паперовий формат. Останніми місяцями майже не читаю електронних книг, стільки цікавого мене чекає на папері. Може серед цих книг щось чекає і вас, тому вперед 🙂

2017-02-05 03

“Природа всіх речей” Елізабет Гілберт

Ця книга привабила мене своєю обкладинкою. Анотації і описи я рідко читаю – не люблю спойлерів. Тому те, що дія відбувається у ХІХ столітті, мене трошки здивувало, думала, буде щось сучасніше, як “Їсти, молитися, любити”. Головна героїня Алма Віттекер – єдина дочка рослинного магната Гентрі Віттекера, науковець-ботанік, якій класно вдається розуміти рослин, але дуже погано – інших людей. Перші 500 сторінок дія тягнеться дуже повільно – там і про теми гендерної рівності, і про любов, хоч і специфічну, і про історію трошки, ну і ботаніка, звісно. Я у школі ботаніки не любила страшно, то дуже важко мені йшло. А ось остання третина книжки перекреслила усе моє погане враження і я залишилася в захваті. Бо почалися подорожі, стилізація під історичну дійсність, і, як на мене, дуже вдала й роздуми на тему людської еволюції, альтруїзму, природи всіх людей. У цей момент я взяла до рук олівець – захотілося запам’ятати усі ці цінні думки. Глибока, вартісна книжка і чудове занурення в атмосферу, хоч я і не фанат ботаніки:)Read More »

2016, підсумки

IMG_20160906_154620.jpg

Це був нелегкий, але приємний рік. Так я собі думаю, гортаючи свій інстаграм і от десь тепер усвідомлюючи, навіщо веду його так детально. Але якщо так задуматися, то 2016-й все-таки більш приємний – здається, я трохи навчилася цінувати те, що в мене є. Або це говорить замість мене шампанське;)

З найважливіших речей з нами стався переїзд у нашу квартиру, третій кіт і перший закордон. Про квартиру можу багато говорити, але й так думаю все зрозуміло. Найважливіше, що пов’язане з нею  – у мене нарешті почали формуватися побутові звички не кимось нав’язані, а свої, мені комфортні. Це певно найкрутіший наслідок власної житлової площі. Ну і наш кіт Тайфун – батьки б третього не витримали, ще й такого шкодливого. Я ніколи не вірила, що руді коти найнагліші і найвредніші. Тепер вірю, хоч нам трапився всього-на-всього рудий з білим. А перший закордон ще як слід не задокументований тут – бо як одразу не напишеш, то потім важко себе змусити всі враження докупи зібрати. Це була проста і водночас непроста Польща – багато нюансів, пов’язаних зі здоров’ям. Але Татри мене покорили і я рада, що побачила їх.

Тепер по пунктах, про всяке моє. Вдалося завершити читацький челендж на goodreads, 45 книг у моїй уявній корзині. Минулого року 60-ку я не стягнула і мене це пригнітило. Цього взяла себе в руки – і останні 24 дні напружено читала. Дуже мене це змотивувало надалі – таки правда виконані цілі діють на нас позитивно.

В’язання цього року давалося тяжко через брак часу, який я в принципі сама собі придумала. Але у грудні 2016-го я в’яжу класичними виворотними без вивертання мозку, обожнюю меджік-луп, подружилася нарешті з ажурами, навчилася вкорочених рядів, з регланом поки на “ви”, але принаймні більш-менш розумію, що і до чого, ну і багато інших дрібних вмінь і знань, які прийшли за цей рік. І розуміння, чим хочу займатися далі -думаю, це чогось вартує.

Подорожі. Їх трохи було крім Польщі  і ще однієї Польщі у листопаді. Пилипець, Шацькі озера,  двічі Франківськ, Ворохта, Чортків, навіть Київ. Хочу у 2017 таких маленьких мандрівок більше, бо люблю їх.

Здорове харчування цього року як тільки не стрибало. І це певно єдиний пункт, яким я не задоволена у 2016-му. Трохи бракувало мені мотивації триматися з ним, багато спокус, мало сили волі, але найголовніша штука, яку я зрозуміла за цей рік обжирання всіляким некорисним – корисне я їм не стільки тому, що воно корисне, а тому, що смачне. Усі ці сироїдні тортики, фалафелі, тофу, авокадо і так далі. Справа у системності й моїй (без)організованості – якби у мене був персональний кухар, це б кардинально змінило ситуацію;) Але цього року я обирала довше поспати зранку, ніж зібрати собі обід на роботу і зробити мигдалеве молоко. І ця зламана система потребує ремонту, бо моє бажання їсти нормальну їжу нікуди не зникло.

Ось так коротко, певно багато забула, в основному якісь душевні метання, але у кінці року я в дивовижній гармонії з собою, хоч і не встигаю всього запланованого – і хочеться вірити, що це таки не шампанське:)

Три скандинавські книги на зиму

Я люблю читати сезонну літературу і особливо кайфую, коли випадково знаходжу книги, які ідеально підходять до пори року. Ці три, про які хочу розповісти сьогодні, знайшла в недрах своєї читалки і в неті. Спеціально скандинавські не підбирала, та й перша книжка написана американкою. Вони невеликі й добре вписалися у мій читацький челендж, який я хочу закрити до кінця року і прочитати 45 книг. Лишилося ще 2,5 книжки, прорвемося. А поки приготуйтеся до подорожі у скандинавську зиму.

775ac3e63850e5bd41b0292535065ef4Read More »