Три скандинавські книги на зиму

Я люблю читати сезонну літературу і особливо кайфую, коли випадково знаходжу книги, які ідеально підходять до пори року. Ці три, про які хочу розповісти сьогодні, знайшла в недрах своєї читалки і в неті. Спеціально скандинавські не підбирала, та й перша книжка написана американкою. Вони невеликі й добре вписалися у мій читацький челендж, який я хочу закрити до кінця року і прочитати 45 книг. Лишилося ще 2,5 книжки, прорвемося. А поки приготуйтеся до подорожі у скандинавську зиму.

775ac3e63850e5bd41b0292535065ef4Read More »

Advertisements

Зимове попурі

963fed4a380cd237d322b5424d84e04c.gifЗ того моменту, як я почала вести цей блог, вирішила постити сюди лише фотографії, які сама роблю. Мені дуже подобаються блоги, де люди діляться якимись красивими натхненними картинками, але якщо більшість з них не свої, то для чого взагалі вести власний блог? Зараз я трохи збилася з того радикалізму, бо побачила, що хочу фотографувати сама, навіть якщо це тільки телефонофото, тому часом можу дозволити собі поділитися чимось знайденим, що створило мені настій.Read More »

Зимовий фальстарт

За вікном сніг мете так шалено, що одразу видно – сумував за нами, готувався цілий рік, чекав цього моменту з приємним нетерпінням. Десь неподалік чути виття – мій гострий, але злегка підтуплений переглядом “Гри престолів” розум замість звуків болгарки уявляє вовче виття. Вінтер, ви і самі в курсі, із комінг. А з нею і настрій відповідний заповзає у всі вільні й зайняті шпарини мого мозку. Я передчасно подивилася вже один різдвяний фільм – польський “Listy do M.”, а ще цинічно-різдвяну тематичну серію “Чорного дзеркала” Black Mirror. White Christmas, передивилася “Реальну любов” і останнього “Гаррі Поттера” й почала слухати Нору Джонс. Купила нових іграшок на ялинку – красивих і пластмасових, ніколи б не подумала, що так тішитимуся пластмасі, але коти вносять свої корективи у мій світогляд. Тепер от подумую вже над новорічно-різдвяним декором дому, а остаточно мій осінній настрій розвіяла ця святкова котяча гіфка – передивляюся вже певно раз сотий 😉 У моменті з паровозом в кадрі чисто наш Тайфун, який той паровоз намагається вгризти. А збоку ще й маленький Тайфунчик товчеться. Словом, ділюся з вами цим щастям:)

Взагалі цей пост задумувався як збірка усіляких цікавостей, які я надибала останнім часом і які мене надихнули на щось хороше. Але гіфки правлять світом і от ще одна про мене цієї зими. Якби я досі вела жж, поставила собі б на головну аву цю няшну мумі-маму 🙂

На цей профіль в інста я натрапила випадково. І отримала величезне завдоволення, бо дуже люблю всілякі закинуті будівлі й інші урбаністичні штуки, та й просто створені людиною об’єrnb, які закинули й природа потроху починає їх відвойовувати. Є й інший профіль, перший, але його у квітні зламали і тепер нові фото постять у цьому другому акаунті.

А це відео про вивчення мов видалося мені якимось дуже надихаючим і водночас практичним. Не знаю, наскільки помічними будуть такі методи, але розкладання по поличках я дуже люблю. От вкотре взялася розкладати по умовних поличках і своє життя, себто шукати собі планер на наступний рік 🙂 А ще замовила в честь блекфрайдей трохи канцелярії – стікери і красиві малярські скотчі з картинками. Від того, чи записую я свої плани, дуже часто залежить, чи виконаю я їх взагалі. І я маю твердий намір таки записувати. Поки пошуки планера тривають, найбільше подобається Ban.do, от все у ньому класне, крім ціни;)

Inspirational things for whiny February

shchos

Настала друга п’ятниця місяця і час для рубрики про натхненні штуки. Якось так вони акумулювалися за останні дні, як це часто буває.

Наша Площа Ринок давно стала для мене таким собі цирком-шапіто і я минаю усі ці кафе й сувенірні магазинчики переважно не зазираючи – сумнівно, що побачу щось цікаве. Але іноді там справді можна знайти “Щось цікаве”  – якщо зайти у дворик Площі Ринок, 13. Колись просто галерея під відкритим небом й магазинчик всіляких шкляних та інших ніштяків, а зараз ще й невеликий простір для посиденьок. Кава, випічка, журнали, декор з дерева і скла – слово “ідеальний” давно вже втратило контрастність свого значення, але це місце десь таке і є, за моїми відчуттями. І можна про нього написати, поки мій блог ще не надто популярний (хе-хе) й сподіватися, що народу туди набіжить не хмара) Але вам не шкода порадити.Read More »

Inspirational things for cozy winter

Минулого року я пробувала писати weekly mosaic, але часом буває дуже важко за тиждень назбирати чогось хорошого для запису, а натягнутості не хочеться. Тому цього разу даю собі два тижні й трошки змінюю ідею. Писатиму про речі, які надихають і приносять радість, речі, якими приємно себе оточувати і які, можливо, вам теж захочеться додати у своє життя. І це не обов’язково буде щось матеріальне. Наприклад, сьогодні – хороший фільм, масло для губ і смачний чай (чай хоч і матеріальний, але часто перебуває на межі з духовним задоволенням;) Тег – inspirational things, хоч як уже всі тим натхненням ситі, а нічого іншого поки в голову не йде. Періодичність – 2 і 4 п’ятниця місяця. Сподіваюся, з цього щось вийде)

“Nothing personal” мирно лежав на жорсткому диску і чекав свого часу. Фільм, який я вже не пам’ятаю, чому скачала, з одноголосним перекладом настільки затягнув, що подивилася на одному подиху. Він з розряду тих споглядальних, які можна дивитися навіть без звуку. Тим більше, слів там насправді не так уже й багато і все зрозуміло без них. Молода дівчина тікає від цивілізації у дику частину Ірландії, де пагорби, океан і майже немає людей. Живе у наметі, їсть, що трапиться. А потім випадково натрапляє серед ущелин на будиночок. І починається історія дивної взаємодії, гра, де двоє людей існують у одному просторі і намагаються залишатися кожен у своїй скляній кулі.

filmstill20

Read More »

Атмосфера свята

DSC_5526+

Цього року я, як завжди, мала багато планів, як зробити свій дім трохи затишнішим під час свят. Хандра останніх днів року трохи поламала мої плани. І досі якийсь такий транс і оціпеніння, з якого важко вийти і розпочати щось робити, бодай навіть спланувати рік, не дають мені сповна насолодитися відчуттям чогось нового. Так-так, я знаю, що це лише один рік змінив інший, але я люблю ці ритми зміни пір року, років, новий записник з цілями, новий book challenge на goodreads, нові подорожі і нові враження, які мене чекають. І невеликі канікули додають сил, трохи вільного часу, щоб добре все обдумати, знайти нарешті ту загублену себе, яка десь наприкінці 2014-го вирішила сховатися від світу, і почати діяти. Наприклад, подружитися нарешті з йогою. Попереду багато планів, про це я ще писатиму. А поки – Різдво, новий рік і атмосфера у нас вдома.Read More »